Аналіз твору "Балада про соняшник".
У творі «Балада про соняшник» описане «золоте німе захоплення» поезією — недосяжним «сонцем на велосипеді» — маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Серед дитячої, простої, теплої, але такої звичайної буденності хлопець-соняшник раптом помічає яскраве засмагле сонце у червоній сорочці, яке відкриває йому новий незвіданий світ. Соняшник вже не зможе відвести погляд від сонця. Народжений на землі, він назавжди пов'язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії і банальність стає незвичайністю.
Форма балади, обрана Іваном Драчем, як завжди підкреслює незвичайність звичайного. Твір насичений теплом і любов'ю до поезії, які передаються читачам. «Балада про соняшник» у кожного викликає різні асоціації і почуття. Хтось відчуває те, що відчуває кожен з нас, прокинувшись сонячного ранку вдома і знаючи, що попереду ціла відпустка. Дехто, якщо б його спитали, в які кольори розмалював він цей твір, відповів би, що тільки світлі, теплі і сяючі. Але є те, що єднає ці почуття і асоціації, — вони обов'язково позитивні, добрі, милі, адже життя прекрасне тим, що кожної миті кожен із нас має можливість відкрити для себе нову, дивовижну грань світу.
У творі «Балада про соняшник» описане «золоте німе захоплення» поезією — недосяжним «сонцем на велосипеді» — маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Серед дитячої, простої, теплої, але такої звичайної буденності хлопець-соняшник раптом помічає яскраве засмагле сонце у червоній сорочці, яке відкриває йому новий незвіданий світ. Соняшник вже не зможе відвести погляд від сонця. Народжений на землі, він назавжди пов'язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії і банальність стає незвичайністю.
Форма балади, обрана Іваном Драчем, як завжди підкреслює незвичайність звичайного. Твір насичений теплом і любов'ю до поезії, які передаються читачам. «Балада про соняшник» у кожного викликає різні асоціації і почуття. Хтось відчуває те, що відчуває кожен з нас, прокинувшись сонячного ранку вдома і знаючи, що попереду ціла відпустка. Дехто, якщо б його спитали, в які кольори розмалював він цей твір, відповів би, що тільки світлі, теплі і сяючі. Але є те, що єднає ці почуття і асоціації, — вони обов'язково позитивні, добрі, милі, адже життя прекрасне тим, що кожної миті кожен із нас має можливість відкрити для себе нову, дивовижну грань світу.
